Історія закладу освіти

У 1861 р. в Будаївці було відкрито церковнопарафіяльну школу. 1895 р. почала працювати двокласна школа. До неї приймали учнів, які закінчили церковнопарафіяльний заклад. При школі був гуртожиток. Його називали бурсою. Викладали в школі Д. І. Чередниченко, М. І. Канюка та ін. Згодом у приміщенні «бурси» відкрили чотирирічну церковнопарафіяльну школу. У роки громадянської війни її закрили. Навчання в школі відновилося на початку 1920-х років. Спочатку це була семирічка, а з 1929 р. -десятирічка. її перший випуск відбувся 1939 р.

До початку Великої Вітчизняної війни у школі відсвяткували три випуски.

У 1944 р. було відновлено навчання. Працювати доводилося у важких умовах, особливо взимку. Пічне опалення давало мало тепла, чад від спаленого торфу заповнював класи і коридори, спричиняв головний біль. Бувало, що замерзало чорнило. Навчальних посібників не було. Стеля в класах прогнулася, її підперли стовпами. Такі класи учні називали «колонними залами».

З перших днів становлення школи в ній працювала Т. К. Довгич, подвижниця на освітянській ниві, учитель української мови та літератури. М. І. Абрамович, вчителька молодших класів, підтримувала тісні зв'язки з київською інтелігенцією, в її квартирі мешкав, а згодом помер від сухот відомий у 1920-х роках поет Ігор Юрков. Загальною повагою й любов'ю користувався вчитель математики О. І. Романов. Добрий слід залишив по собі вчитель П.К. Черняк. Він був чудовим класним керівником. На особливу пошану заслуговує О.Я. Ганчель, учитель музики. Без неї не можна було уявити школи. Вона закінчила консерваторію по класу вокалу, була оперною співачкою.

З 1947 р. в школі почало працювати подружжя І.Ю. та І.П. Коваленків. Іван Юхимович викладав іноземні мови, Ірина Павлівна - російську мову та літературу. З перших днів вони завоювали авторитет серед учнів, їхніх батьків, місцевої інтелігенції. Їхніми зусиллями Боярська школа № 1 перетворюється на своєрідний осередок культурного життя міста: літературні вечори, до яких І. Ю. Коваленко пише вірші, театральні вистави, походи з учнями до Дніпра з піснями і декламуванням поезії біля вогнища. Він був знайомий з видатними діячами українського відродження В. Стусом, Г. Тютюнником, Н. Світличною та І. Гончаром.

Коли директором школи працював І. Я. Руденко, відкрили музей історії Боярки, започаткований учителем І. І. Івановим. Для старшокласників створили літературно-мистецький клуб «Бригантина».

Наприкінці 1960-х років було відкрито музей захисників Вітчизни. Велику увагу приділяли організації уроку. Невипадково зі школи вийшли сотні відомих нині людей; серед них А. Чайковський - адмірал флоту, депутат російської Держдуми, М. Згуровський - академік, професор.

З 1979 до 1984 р. директором школи була В. П. Силенко. З 1984 по 2003 рік школу очолював О. Д. Цвєт.

У 1989 р. збудовано спортивний майданчик, де проводяться не лише загальношкільні, а й районні спортивні змагання. У 1996 р. введено в дію новий харчоблок.

Педколектив школи постійно шукає шляхи взаємодії учасників педагогічного процесу. У 2001 р. у школі створено волонтерський загін.

З 2003 по 2008 р. школу очолював директор Юрченко В. Д. За цей час школа встановила тісні зв’язки з Київським політехнічним інститутом, НПУ ім. Драгоманова, Боярським коледжем екології та природних ресурсів. Зроблено невелику добудову до школи, завдяки якій поліпшились умови для учнів.

З 2008 року школу очолює директор Мелашенко К. М., яка впроваджує особистісно орієнтований підхід до навчально-виховного та управлінського процесу. У школі активно використовується метод проектів у роботі вчительського та учнівського колективів.

У школі успішно працює учнівське самоврядування, на чолі якого стоїть президент, діють дитячі міністерства.

Кiлькiсть переглядiв: 36

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.